СЕРГІЙ І ЙОГО КОМАНДА

Сергій Миколайович Дороговцев добре знайомий шанувальникам спортивного танцю в Україні. До нього в Донецьк охоче їдуть на змагання, бо розраховують і на хорошу організацію, і на якусь “родзинку”: президент КСТ “Динамо” створив ім”я своєму турніру ще й зарекомендував себе неабияким шоуменом. Сергій Миколайович прагне і знаходить спільну мову і зі спортивнотанцювальними парами, і з глядачами (а отже, й з “усезнаючими” батьками), і з місцевими властями. Мені вже довелося побувати на кількох традиційних міжнародних змаганнях зі спортивного танцю в Донецьку, організованих під егідою IDSF, АСТУ та КСТ “Динамо” (торік вони були 26-ті й називалися “Кубок міського голови”), тож було цікаво, чим нині порадує глядачів і учасників відомий організатор, тренер, суддя і журналіст. Недавно Сергія Миколайовича прийняли до Національної спілки журналістів України, адже він зарекомендував себе цікавим телеведучим, автором програми “Танцклас” на Донецькому обласному телебаченні. Віднедавна в телеефірі з”явилася й нова його програма – “Танцювальний ринг”.
Моє очікування “родзинки” на “Кубку Престижу-2002” не виявилося марним. Нею став виступ одного з найталановитіших українських спортсменів-танцюристів, абсолютного чемпіона світу-99 в категорії “молодь” Олександра Присяжнюка. Нині він у парі з одеситкою Анастасією Кісліною виступає за донецький клуб, очолюваний Сергієм Дороговцевим. Звичайно, й місто, й новий тренер чемпіона покладають великі надії на Олександра й нову партнерку. Донецьк, як відомо, це місто не лише шахтарської слави, а й слави спортивної: варто пригадати легендарного З6-разового рекордсмена, чемпіона світу Сергія Бубку та його турнір “Зірки жердини”, дворазову олімпійську чемпіонку гімнастку Лілію Подкопаєву, чемпіонку Європи з вільної боротьби Тетяну Лазарєву, боксера світового рівня Віктора Перуна, юне тенісне обдарування Юлію Бейгельзімер... Донеччани мріють, щоб на візитній картці міста з’явився й спортивний танець в особі його кращих донецьких представників.
Як на мене, родзинкою нинішніх змагань стала й подія, яку не бачили їхні учасники й глядачі на трибунах Палацу молоді “Юність”. Донецький міський голова Олександр Лук”янченко запросив до мерії іноземних суддів, які працювали на турнірі, щоб подякувати за виявлену честь спортивнотанцювальному Донецьку. Склад суддівської колегії (38 чоловік, з них 17 іноземних суддів з 5 країн, 21 суддя АСТУ) мав широку географію, а “далеке зарубіжжя” представляли Карл Броер , президент Всесвітньої Ради Танцю, Вернер Браун, спортивний директор президента IDSF по країнах східноєвропейського регіону, Харрі Кьорнер , організатор відкритих чемпіонатів Німеччини... 13 тисяч кілометрів подолав літаком суддя із Сінгапуру Джон Тан. Порівняно з ним італійка Катя Ваноне, президент Федерації спортивного танцю професіоналів Молдови Світлана Гозун, віце-президент Федерації танцювального спорту Росії, віце-президент Федерації танцювального спорту Москви Валерій Гулай дісталися до Донецька значно легше...
Так от запрошені до мерії шановні гості одностайно засвідчували великий прогрес, який вони спостерігають протягом багатьох років, відвідуючи це місто. Міський голова Олександр Лук’янченко щиро подякував їм, що вони знайшли можливість відкласти свої справи й прибути на ці змагання, самою своєю присутністю підвищуючи їхній імідж.
Нинішні змагання носили назву “Обдаровані діти” – “Кубок Престижу-2002”. Регіональна комплексна програма “Обдаровані діти”, кілька років тому започаткована з ініціативи начальника Головного управління освіти й науки Донецької облдержадміністрації Валентина Вікторовича Тесленка, спрямована на виявлення юних талантів у галузі науки, мистецтва й спорту, й нинішні старти (першого дня пройшов відкритий чемпіонат Донецької області, в якому взяли участь дві спортивнотанцювальні організації) зібрали майже стільки ж пар, як і міжнародний турнір, і сповна відповідали своїй назві.
Другого й третього дня на міжнародному турнірі стартували 190 пар із 40 клубів чотирьох країн (Україна, Росія, Молдова, Грузія). Донецьк представляли клуби спортивного танцю “Динамо”, “Райдуга-Престиж”, “Донецьк”, “Маестро”, “Форум”, “А-Денс”. Та слід сказати, що публіка на трибунах “Юності” позбавлена “місцевого патріотизму”: вона щиро вітала і ”своїх”, і приїжджих, і зірок, і танцюристів будь-якого рангу. Організатори дали змогу позмагатися в стандартній і латиноамериканській програмах у вікових категоріях дорослі, молодь, юніори 1 і 2, ювенали 1 і 2, у двох останніх категоріях – у класах “Д” і “Е” (наймолодші учасники- то ювенали-1 – 1993 р.н. і молодші). П”ять донецьких пар виступили в “Хобі-клас”, де не враховується вік спортсменів).
Не надто великий за кількістю, турнір порадував якістю. Як завжди, найвидовищнішими були змагання серед дорослих і молоді. Дуже солідний “десант” представляв Росію, яка нині серед світових лідерів у спортивному танці, особливо в “латині”. Конкуренцію їм і нашим землякам склали пари з Молдови, особливо з кишинівської “Кодрянки”. “У Кишиневі вважається престижним мати “Джип” і танцювати в “Кодрянці”, - сказала мені Світлана Гозун, і виступи таких пар із “Кодрянки”, як срібні призери в “латині” юніори-2 Віталій Русу – Олександра Малай, переможці в “стандарті” в цій же категорії Денис Балан – Ірина Баланце, бронзові призери ювенали-1 “Д” кл Станіслав Олареску – Габріела Курке дають можливість зрозуміти цю думку.
Росіяни відрядили до Донецька представників популярних клубів “Молодость”, “Латинский квартал”, “Эврика”, “Галактика”, “Отрадное”, і звучні назви виявилися гармонійними з хорошим рівнем танцювання найкращих. Та перемогу в стандартній програмі змагань серед дорослих святкувала пара, яка виступала за Грузію, але живе й тренується в Москві, - Олександр Чесноков – Саломе Ломсадзе, знайомі, зокрема, киянам по участі в чемпіонаті країн Східної Європи, який відбувся нинішнього року в українській столиці. Тоді цьому дуету не вдалося пробитися на п”єдестал пошани, повністю зайнятий українськими спортсменами. У Донецьку вони взяли своєрідний реванш. Привабливі молоді люди показали хорошу хореографію, музичність, володіння паркетом. Високим рівнем танцювання порадували й срібні призери в обох програмах міжнародного рейтингового турніру серед дорослих – Павло Бартосевич – Марина Карпуніна з КСТ “Олімпія”, що в м.Гатчина під Санкт-Петербургом. Серед усіх учасників нинішніх змагань Павло й Марина займають найвищий рядок у рейтингу IDSF.
До речі, особисто я вперше побувала на “домашніх” змаганнях, де до фіналу в стандарті серед дорослих не пробився жоден український дует.
Та перейду до найприємнішого, отієї самої родзинки – дебюту в Україні з новою партнеркою нашої вітчизняної зірки – Олександра Присяжнюка. В нашій країні він уже виступав в цьому ж Донецьку, Одесі з Ангеліною Локтєвою з Росії, але після одеських змагань стало відомо, що й цей дует розпався й утворюється новий – Олександр Присяжнюк – Анастасія Кісліна. Згодом вони вперше танцювали в Англії й досить успішно як для початку - ввійшли до фіналу великих міжнародних змагань. Яким же буде для них паркет удома? Він виявився щасливим, паркет – легким. Танцюючи самбу, румбу, ча-ча-ча, пасодобль і джайв, вони були елегантні й граціозні, в хорошому настрої, з відчутною енергетикою. Відшліфованість фігур викликала захоплення публіки й високі оцінки фахівців. Головним суддею IDSF Open був Хайнц Шпекер. Латину оцінювали 11 фахівців. І от серед загалом виставлених 55 оцінок за п”ять танців було лише єдине друге місце.
Чудово виступили в цій же програмі ще дві донецькі пари тренера Тетяни Завадської – це бронзові призери Михайло Самощенко – Юлія Завадська і Олексій Гайдаш – Марія Левченко (п”яте місце). До речі, Олександр і Марія в цій програмі стали переможцями в категорії “молодь”.
Донеччани порадували і в інших вікових категоріях. Призерами стали динамівці юніори-2 Андрій Лугін – Аліна Бєлоусова, юніори-1 Володимир Виноградський – Галина Ковальова (КСТ “Форум”) перемогли в латині, ювенали-2 Андрій Михайлов – Ксенія Березова (КСТ “Маестро”) виграли стандартну програму, ювенали-1 Герман Кононенко – Вероніка Голошивець (КСТ “Маестро”) другі в цій програмі... Це далеко не всі приклади вдалих виступів донеччан.
Пригадую торішні змагання в Донецьку “Кубок міського голови”. За складом вони переважали нинішні, адже тоді на паркеті Палацу молоді “Юність” демонстрували високе спортивне мистецтво італійці Паоло Боско – Сільвія Піттон , Люка Буссолетті - Чинція Бірареллі, Джованні Нонні – Аріела Піццатті, росіяни Деніс Хаджиєв – Яна Балабаєва. А наші блискучі вітчизняні дуети Сергій Пелех – Ганна Руда, Олег Клименко – Марина Мачехіна, Володимир Вітенко – Олена Берендяєва, Дмитро Бондаренко – Інна Берлізєва, Михайло Самощенко – Юлія Завадська довершували палітру змагань справді світового рівня.
Життя не стоїть на місці, виникають нові проблеми, економічні негаразди в країні не можуть не зачепити й спорт, зокрема спортивний танець. Хочеться вірити, що далі буде краще.
Але втішно, що змагання “Обдаровані діти” – “Кубок Престижу-2002” дали позмагатися і в хобі-класі (хоч цих пар було три в стандарті, п”ять у латині), юніорам і ювеналам в “Д” і “Е” класах. Звичайно, найважливіше – це доросле танцювання, але ж до нього шлях нелегкий і без змагальної практики врешті зійти на п”єдестал пошани неможливо.
Я поцікавилася думкою наших гостей щодо турніру “Обдаровані діти” – “Кубок Престижу-2002”. Валерій Гулай, віце-президент Федерації танцювального спорту Росії й президент московської федерації, сказав, що він вражений і навіть по-доброму заздрить державному рівню уваги до розвитку спортивного танцю в Донецькому регіоні, що засвідчив прийом у Донецького міського голови Олександра Лук’янченка. Москва нині є світовим центром спортивного танцю, але мер Москви пан Лужков жодного разу не відвідував змагання з цього виду спорту.
Донецьк дуже помітний на спортивній карті України, а тепер, коли тут виступає одна з найталановитіших спортивнотанцювальних пар України, чому б не помріяти про чемпіонське золото світу? Особливо, коли про це говорить перша особа міста...
Сергій Дороговцев та його команда проводять змагання світового рівня, які не можуть викликати нарікань навіть з боку найприскіпливішого критикана.
Нинішні старти пройшли в хорошій обстановці, точно за розкладом. Із великим представництвом Росії. Фінал у стандарті був чисто російським. Валерій Михайлович радітиме, якщо його українські колеги використовуватимуть зручніший для змагань час, адже нині через певну неузгодженість практично не було провідних пар АСТУ. А турніром з таким високим рівнем суддівства варто скористатися, аби показати себе. Відсутні немов наперед поступаються своїм місцем.
Як віце-президент ФТСР та президент Федерації танцювального спорту Москви, пан Гулай пишається російськими зірками – дворазовими чемпіонами світу Маратом Гімаєвим - Аліною Басюк, чемпіонами Європи та дворазовими віце-чемпіонами світу Дмитром Тимохіним – Анною Безіковою та іншими. Він сказав, що хоч засоби масової інформації в Росії не надто уважні до спортивного танцю, цей вид в їхній країні піднявся, оскільки на урядовому рівні відчутне піклування про пропаганду красивих видів спорту. Поменше насильства, контактних єдиноборств...
Позитивне враження про змагання “Обдаровані діти” – “Кубок Престижу-2002” висловив і суддя з Росії, наш колишній земляк Володимир Карпунін. Він уже понад З0 років працює в галузі спотивного танцю, бував на змаганнях у Німеччині, Італії, Польщі, Чехії та Словаччині, торік став переможцем у номінації “Найкращий турнір року в Росії” (“Кубок країн СНД”). Нині він судив чемпіонат області, йому дуже сподобалися справді обдаровані українські діти, хороший майданчик, освітлення, гостинний щирий прийом. Він був радий, що представлені різні спортивнотанцювальні організації. Організатори прагнули досягти найбільш об”єктивного суддівства. Та рідко трапляється, щоб усі залишилися задоволеними.
А я запитала в пана Вернера Брауна, якого зустрічала на змаганнях в Києві, Ялті, Дніпропетровську, не раз у Донецьку, що було для нього найприємнішим нині. Виявилося – виступ Олександра Присяжнюка, який для нього, наче рідна дитина: на очах зростав, мужнів, падав і піднімався...
Голова Колегії суддів АСТУ, президент Київського ДЮТЦ “Спорт-Данс” Валентина Федорчук вірить у хорошу перспективу новоствореного дуету Олександр Присяжнюк – Анастасія Кісліна. “Мені є з чим порівнювати, - сказала Валентина Володимирівна, - стан душі цих молодих людей тепло позначається на їхніх обличчях і, здається, що й на танці. Нині досягнуто більшої гармонії. Обидва хороші танцюристи, хороші спортсмени. Пара відбудеться!
Стильні, артистичні, з відмінною енергетикою дуети підготовлені Тетяною Завадською (КСТ “Донецьк”). Маю на увазі не лише її дочку Юлію та партнера Михайла Самощенка, а й переможців серед молоді в латині Олександра Гайдаша – Марію Левченко”.
Повертаючись до подій на паркеті Палацу молоді “Юність”, обов”язково слід назвати і краматорську пару з КСТ “Елегія” (тренер Владислав Рудаков) Станіслава Портаненка – ЛіліюДмитраш. Вони перемогли серед молоді в стандарті, а в латині були бронзовими призерами, вигравши у відомого київського дуету з КСТ “Олімп” Юрія Сокірка – Катерини Сільченко, екс-чемпіонів України. “Катрін” з Юрієм (це ім”я було “написане” срібного кольору стразами на костюмі спортсменки) ризикнули виступити і в старшій віковій категорії, та до фіналу не пробилися. Це вдалося їхнім ровесникам Гайдашу й Левченко, які посіли п”яте місце у фіналі IDSF Open в латиноамериканській програмі (всього тут стартували 24 пари з чотирьох клубів). Серед молодіжних пар АСТУ , які прогресують останнім часом, сподобалися також кияни Кирило Хітров – Олена Хабленко (КСТ “Грант”, тренер Ігор Соронович), нині були шостими в стандарті. Віриться, що їм підкорятимуться й вищі щаблі, бо вже тепер помітні у них прагнення мати власний “почерк” на паркеті, темперамент і хороша техніка.
...Ловлю себе на думці, що мені важко поставити крапку. Хоч “Вісник АСТУ” офіційне інформаційно-каталожне видання, репортаж журналіста не може бути сухим і казенним, якщо йдеться в ньому про такий емоційний і естетичний вид спорту. І якщо пану Вернеру Брауну наче рідна дитина Олександр Присяжнюк, то нам із вами, шановні читачі, дорогі всі наші пари, яких ми роками бачимо на паркеті. Нам близькі й зрозумілі їхні радощі, смуток. Хочеться знайти теплі слова не лише для призерів, а й для кожного, хто відданий спортивному танцю.
Сергій Миколайович Дороговцев – один із найвідданіших йому. Він знає, як заради великої мети долати великі труднощі.
Уславлений голландський ковзаняр Ард Схенк не раз чув глузування над собою, бо він часто падав на доріжці. І він сказав якось: “Падаючи і підводячись, ми зростаємо”.
Зростання всім тим, хто здобуде для України чемпіонське золото! Й тим, хто залишається вірним обраному виду спорту.


Людмила ВОСКОБОЙНИКОВА.