Танець робить людину філософом, так думають і досвідчені спортсмени, й початківці. А мене на цю думку наштовхнув звичайний, здавалося б, рядовий турнір, проведений у Львові під егідою Асоціації спортивного танцю України, Головного управління молодіжної політики та спорту Львівської облдержадміністрації, клубом спортивного танцю “Динамо” і Львівським обласним осередком АСТУ. Турнір називався “Відкритий Кубок “Динамо-2002” і був присвячений Дню фізичної культури і спорту. В його рамках пройшли міжнародні рейтингові змагання IDSF Open і Відкритий чемпіонат Львівської області. Відкритий Кубок “Динамо” розігрувався вже в третій раз і, Бог Троїцю любить, нинішній значно переважив своїх попередників. По-перше, кількісно (торік змагалися 120 пар, нині – 200) і, по-друге, на мій погляд, за своїм спортивним рівнем. Особливо це стосується найбільш престижної програми – IDSF Open lat серед дорослих.
Двадцять сім суддів, з них 5 іноземних (наприклад, Казимеж Куржак і Анджей Янковський приїхали з Польщі, Володимир Парахневич – з Білорусі, Сергій Мартиненко – з Росії) і 22 судді АСТУ (серед них відомі у вітчизняному спортивному танці Ігор Соронович (Київ), Олександра Мишко (Ужгород), Олег Левицький (Львів), Зоя Хоміцька (Ужгород), Ігор Марюк (Стрий) оцінювали якість виступів. Очолив суддівську колегію львів”янин Володимир Козак, президент КСТ “Динамо”. На паркеті Палацу молоді “Романтик” виступили спортсмени з 35 клубів із шести країн (крім країни-організатора, це Білорусь, Росія, Польща, Чехія і Вірменія). Географія клубів АСТУ була досить широка: приїхали пари з ужгородської “Грації”, харківського “Сузір’я”, чернівецьких “Мальв”, “Молодості”, іванофранківського “Діаманта”, тернопільських “Мальв”, херсонського “Променада”, “Донецька”, житомирського “Естета”, дніпропетровського “Серпантина”, кременчуцької “Ніки-Данс”, полтавського ДТСЦ “Ніка”, київського “Міфа”, львівських “Проліска”, “Едельвейса”... Про динамівське представництво – трохи нижче.
А забігаючи наперед, скажу, що після “фінального свистка”, тобто точніше – після заключних акордів джайву, останнього танцю латини, який завершив дводенний танцювальний марафон, і численні глядачі (палац був повний), і самі учасники розходилися майже оглушені (енергетика публіки цього дня давала оглушливий шумовий ефект) і дуже задоволені. Хоча недавня трагедія на аеродромі Скнилів залишила глибокий слід у душах львів’ян, але життя триває, і позитивні емоції жителям міста просто необхідні. Їх щедро надав розіграш відкритих “Кубка “Динамо” і чемпіонату Львівської областї. Спасибі організаторам і всім учасникам за створення атмосфери доброзичливості, чесного спортивного суперництва й азарту, за нове нагадування, що життя має бути щасливим.
У переповненому залі “Романтика” я шукала поглядом генеральські еполети одного киянина, чия присутність тут була б вельми умісна. Адже й він стояв понад три роки тому біля “колиски новонародженого” - клубу спортивного танцю “Динамо”. Маю на увазі Віктора Петровича Коржа, заступника голови спортивного товариства “Динамо”. Він же є й віце-президентом Асоціації спортивногго танцю України. А президент АСТУ Святослав Тарасович Влох очолює столичний КСТ “Динамо”. Святослав Тарасович під час львівських змагань судив International Open у болгарському Бургасі, а Віктора Петровича , як я дізналася, не відпустила на турнір повсякденна велика завантаженість.
Раділи б серця творців, адже на паркеті “Романтика” виступали кращі пари з кількох динамівських клубів,що з’явилися за більш ніж три роки, - з Києва, Львова, Полтави, Винників, що за Львівщині (в 15 областях України створені динамівські клуби спортивного танцю). І, як знають любителі цього виду спорту, київський клуб “Динамо” пишається тим, що під прапором уславленого спорттовариства виступають двічі чемпіони світу і вже тричі чемпіони Східної Європи Дмитро Влох – Ольга Урумова. Так що танцюристи “переграли” улюбленців-футболістів, яким такі п”єдестали пошани ще не підкорялися.
Стартували Влох – Урумова в обох програмах міжнародного рейтингового турніру серед дорослих. Не дивно, що наша найбільш титулована пара не поступилася “золотом” і в рідних стінах – Дмитро й Ольга львів’яни і танцюють у місті свого дитинства на особливому піднесенні. І ніколи не танцюють у “півноги”, за що користуються особливою повагою глядачів. Навіть не дуже обізнані з тонкощами цього виду помічають, коли танець “безкрилий”. Уважно вивчивши протоколи і оцінки суддів парі 50 (Влох – Урумова) в латині, помітила, що з 35 оцінок (п’ять танців – сім суддів) лише одна оцінка була “2” – друге місце в джайві. Усі фахівці дружно вивели цей дует на “золоту”сходинку п’єдесталу пошани. До речі, нинішний турнір мав для Дмитра й Ольги значення ще й тому, що передував їхньому дебюту на чемпіонаті світу серед дорослих зі стандартної програми (Фінляндія, Еспоо). Кияни тільки перший рік виступають серед дорослих, і на світовому паркеті поряд з грандами з Італії, Великобританії, Словаччини, Прибалтики ой як нелегко. Не слід забувати, що спортивний танець заслужено має славу фінансовомісткого виду спорту, а фінансові можливості “там” і у нас значно відрізняються. До речі, про необхідність державної допомоги говорили в “кулуарах” турніру численні тренери: пп.Козак, Левицький, Марюк. Вони вдячні тим, хто вже й нині оцінив красу й привабливість танцю і робить посильний внесок.
У Львові Влох – Урумова продемонстрували відмінну техніку, школу й високі атлетичні якості. Й під час останніх танців у двох програмах вони були свіжі, мов огірочки.
Порадували й львівські динамівці, яких тренує Володимир Козак. Це переможці Відкритого Кубка “Динамо” - 2002” в категорії “молодь” Костянтин Степанов – Олександра Петрусенко (стандартна програма), срібні призери в обох програмах серед молоді Максим Селіков – Катерина Сімакіна, чемпіони Львівської області серед дорослих в обох програмах Назарій Скакун – Ірина Марюк (вони також стали фіналістами міжнародного рейтингового турніру серед дорослих у стандарті), срібні призери Відкритого Кубка “Динамо” серед юніорів- 2 в обох програмах Ярослав Джулай – Руслана Карлюченко. Загалом одинадцять медалей на рахунку динамівців-львів’ян! Пари продемонстрували впевнений танець, володіння простором паркету (а це ж дуже важливо, бо, на жаль, траплялися й на світовому паркеті екстраодинарні ситуації, коли після зіткнення пар “Швидка допомога” відвозила до лікарні зі струсом мозку. Такої “НП” в Україні, на щастя, не траплялося, не сталося й нині,так що черговий лікар Лілія Миколаївна Рибак, яка захоплено наблюдала за турніром, після закінчення змагань зітхнула і з полегшенням, і з сумом: шкода, що закінчилися…
- Всі емоції можна передати мовою танцю, - сказала мені Ірина Марюк. – У мене вдома – ціла династія лікарів (мати, батько, сестра), але особисто мені хочеться все своє життя зв’язати зі спортивним танцем.
Таке ж прагнення і в іншої пари тренера Володимира Козака – Костянтина Степанова і Олександри Петрушенко. Разом танцюють два з половиною роки і вже двічі чемпіони Львівської області. На багатьох міжнародних конкурсах – у Польщі, Молдові, Чехії – займали призові місця або танцювали у фіналі. Саша ще навчається в 9-му класі середньої школи, а Костя, закінчивши школу із золотою медаллю,вступив до Одеської державної морської академії. Плаватиме по морях-океанах: академія випускає капітанів, механіків, автоматників. Для оволодіння майбутньою професією потрібні наполегливість і мужність. “Усе це виховує, виробляє спортивний танець”, - упевнено говорить мені Костя. А поки що майбутній капітан разом із партнеркою по танцях не лише тренується в клубі,а й підковується теоретично по спеціальній літературі й по Інтернету. Радіють, коли можуть побачити танець свого кумира – італійця Вільяма Піно...
“Ми – фанати!” В перерві між блоками змагань знайомлюся ще з однією лідируючою парою АСТУ – Михайлом Самощенком і Юлією Завадською. Нині срібні призери міжнародного рейтингового турніру з “латини” (їх у клубі “Донецьк” тренує Тетяна Завадська) , вони за вісім років спільного танцювання об’їздили майже всю Європу, мають багато спортивних досягнень, у тому числі й успішний виступ на чемпіонаті світу. У 19-річного Михайла і на рік старшої партнерки вже є й свої учні, маленькі й старші. “Ми виховуємо їх – і виховуємо себе, займаємося своїм розвитком, удосконаленням. Любимо танець за красиве життя, яке він дає і якому тільки позаздрити. Найгарнішу мету – вдосконалююватися! – дає наш улюблений вид спорту. А труднощі є в будь-якій сфері діяльності”, - от деякі з відвертостей симпатичного донецького дуету, який останнім часом усе частіше пробивається на п’єдестали пошани міжнародних турнірів. Львів не став винятком. Судді одностайно вивели їх на друге місце у виконанні всіх п”яти танців “латини”. Висока техніка, вогненний темперамент – от головний “коньок” донеччан.
- Який шикарний, привабливий фінал (і навіть півфінал) IDSF Open з латиноамериканської програми (стандарт був дещо скромнішим), - ділиться своєю думкою Володимир Парахневич, відомий суддя і тренер із Білорусі. – Львів завжди славився історичними традиціями в танці й сучасним танцюванням. Але мені було тяжко судити: змагалися 32 пари з шести країн, до фіналу треба було вивести шість, а приблизно рівних за рівнем значно більше. Коли техніка висока, сприймаєш танець у цілому. “Досвідчене” око помічає недоліки – ага, там стопа десь жорстка, корпус не розтанцьований. Але якщо все це працює, то не помічаєш окремо корпус або стопу...
Це був найсправжній європейський рівень турніру, з хорошею естетикою. Крім визнаних лідерів, мені сподобалася й пара 56, четверте місце в латині – Сергій Квашин – Людмила Бобришева (Харків, КСТ “Сузір’я”, тренер Сергій Кобзар).
Російський суддя Сергій Мартиненко, президент калінінградського КСТ “Оніона” (розшифровується назва як “он і она” – російською) перебував у такому ж захваті, як і білоруський колега, і додав, шщо він вперше приїжджав до Львова в 1983-84 рр. І вражений змінами, що сталися, прогресом українських пар, особливо місцевих.
Цей прогрес помітний не лише після такої тривалої перерви в знайомстві з нашими танцюристами. На очах прогресують львівські юніори-1 Олександр Кравчук – Анжеліка Кумар (КСТ “Пролісок”, тренер Світлана Павлиш), абсолютні переможці нинішнього Відкритого Кубка “Динамо”-2 Владислав Долежалов – Єлізавета Назаренко (тренер Святослав Влох). Вони теж перемогли в усіх номінаціях, де виступали. Міцно на “срібній” позиції в обох програмах закріпилися юніори-1 з ужгородської “Грації” Володимир Лятов – Вероніка Мишко (тренер Олександра Мишко). Порадували й найменші – полтавчани-динамівці ювенали Ярослав Зелюк – Анастасія Крамар, переможці в обох програмах. Шкода, що не побачили ми у Львові талановиту пару з краматорської “Елегії” юніорів-1 Антона Данилюка – Олену Лященко, яких тренує Владислав Рудаков. Десь за тиждень до львівських стартів вони перемогли на Відкритому чемпіонаті Німеччини в Манхаймі .До Львова вони не прибули тому, що саме під час розіграшу Відкритого “Кубка “Динамо-2002 і Відкритого чемпіонату Львівської області Краматорськ святкував День машинобудівника, місто славиться своїм машинобудівним заводом, який і місто годує, і танцюристам допомагає. Як же було їм не взяти участь у святкуванні. Про це розповіла мені тренер КСТ “Елегія” Ольга Рудакова, яка працювала на львівському турнірі спортивним коментатором і зуміла тримати публіку в потрібному тонусі. А змагання починалися о 9.30 ранку – й закінчувалися в такий же час увечері.
І ще одна цікава й приємна деталь. Організатори нинішніх стартів піднесли сюрприз: переможці в усіх вікових категоріях Відкритого Кубка “Динамо”-2ОО2 будуть допущені до участі в розіграші Кубка “Динамо”-2003 без вступного внеску.
Повертаючись до подій на паркеті, мені б хотілося розповісти й про костюми партнерш. Лимонного кольору з безліччю золотих блискіток плаття Ольги Урумової, синьо-срібний “прикид” Юлії Завадської, яскравочервоне – у тон волоссям! – плаття нашої гості з Чехії темпераментної Крістіни Хорватової, разом із Мареком Дедіком бронзових призерів IDSF Open, латина. Ніби райдуга зійшла над “Романтиком”! Блискуче каміння “тигрячий зуб”, барви літа й осені – цинамон, емеральд... Але, може, кому-небудь ця інформація здається непотрібною?
А от це вже з розряду необхідної інформації: на п’єдесталі пошани в IDSF Open standard срібні медалі завоював білоруський дует Олександлр Леонтьєв – Ольга Столяр (у латині вони п’яті), бронзові медалі в латиноамериканській програмі – у поляків Марцина Кіштелинського – Катаржини Гетьманської (київські динамівці Роман Никифоров опинилися, на жаль, лише на четвертому місці в стандарті, хоча танцювали з притаманним їм шармом)...
- Ви такі чарівні, елегантні, а хлопці – мужньо-елегантні... Хай вас супроводжує успіх у змаганнях, що унікально поєднують красу й спортивні якості! – з такими словами звернувся до учасників Відкритого “Кубка “Динамо”-2002 перший заступник голови обласної Ради, президент Львівського відділення Національного олімпійського комітету України Ігор Зеновійович Держко. Привітати учасників змагань і присутніх у Палаці молоді “Романтик” прийшли також начальник головного управління молодіжної політики і спорту облдержадміністрації Ярослав Миколайович Кашуба, начальник управління фізичної культури і спорту Головмолодьспорту облдержадміністрації Богдан Миколайович Коцовський , головний лікар Львівського обласного лікувально-фізкультурного диспансеру Степан Васильович Середа, провідний фахівець управління Світлана Вікторівна Добренька, заступник начальника обласного центру “Інваспорт” Олександр Степанович Якубовський.
Нагородження фіналістів змагань заключного вечора проводили перший заступник Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Володимир Іванович Псюк та заступник начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ України Михайло Васильович Файфура.
І коли на прощальній вечері в кафе “Софія” тренери, судді, учасники дякували організаторам змагань, усім помічникам, особливо працівникам Головного управління молодіжної політики та спорту Львівської облдержадміністрації, “Griniv and friends”, фірми “Галтуртранс”, вони, скоріш за все, не пригадували слів філософа Платона: “Танці призначені для виховання, освіти тіла”. Але те, що будення , світ звичайний раптом поєднався зі світом фантазії, радості й насолоди красою й атлетизмом, відчули й вони, й численні глядачі. За це спасибі тим, хто взяв на себе труд організувати змагання.
Людмила Воскобойникова.
